Оперативна техніка

Принципово ампутувати потрібно лише уражені палець або пальці. Немає жодних підстав одночасно видаляти також і неуражені пальці ради того, аби вийшла «хороша кукса».

Це особливо стосується важливих у функціональному відношенні великих пальців, які в змозі і далі продовжувати виконувати свою функцію без сусідніх. Втім, окремі уцілілі середні пальці можуть сприяти зміцненню протеза пальців (с. 292).

Часткова ампутація в області кінчиків пальців дає прекрасні функціональні, а також косметичні результати. В цьому випадку було б перебільшенням взагалі говорити про ампутацію.

Ампутацій в області середньої і основної фаланг необхідно, проте, уникати.
М'язова рівновага пальців стопи при таких ампутаціях порушується, кукса приймає положення дорсальної флексії, що наводить до болів, пролежнів і неможливості носити звичайне взуття (мал. 4.33, а—б). Навіть уцілілі підстави кісток можуть перейти в положення дорсальної флексії і викликати незручності.

Сказане не відноситься до великих пальців. Їх цілком можна частково ампутувати, якщо створена передумова для закруглення верхівки кукси і її покриття шкірою підошви.

Таким чином, ми маємо в своєму розпорядженні наступні можливості:

1) ампутація кінцевої фаланги в пограничній зоні;

2) часткова ампутація великого пальця;

3) екзартикуляція в проксимальном суглобі.