Хороша кукса стопи має вирішальний вплив на подальшу здатність ходити, якщо у пацієнтів з судинними захворюваннями одного дня не виникне необхідності в ампутації іншої кінцівки і на більш високому рівні. Чим вище рівень ампутації, тим більше витрати енергії на ходьбу з протезом.
Вона складає 150 % при ампутації на рівні гомілки і 200 % — на рівні стегна. За наявності кукси стопи пацієнтам не потрібно витрачати додаткову енергію на ходьбу. Рис . 4.26 (а—г). З кожним новим укороченням кукси стопи скорочується площа опори. Формування кукси стопи не зв'язане взагалі або, при ампутації в задньому відділі стопи, пов'язано лише з незначним укороченням нижньої кінцівки. Після ампутації на більш високому рівні повне вирівнювання ніг по довжині за допомогою протеза — чиста ілюзія, оскільки протез стопи не здійснює активних рухів. Твердження, що після ампутацій в задньому відділі стопи неможливе бездоганне протезування з косметичної точки зору і тому пацієнтам слід виконувати ампутацію на рівні гомілки, при вживанні відповідних оперативних методів і сучасних засобів протезування виявляється абсолютно неспроможним. Нарешті, не лише з функціональною, але також і з психологічної точки зору пацієнтові далеко не байдуже, якщо удається зберегти хоч би частину стопи. Завдяки цьому він зможе стояти на власних стопах. По нашому досвіду знаємо, що травма і оклюзійні захворювання артерій приблизно однаково часто служать причиною ампутацій стопи.